Онлайн програма:

8 модулів для тих, хто працює з безпліддям як результатом психічного, не забуваючи про тілесне (не лише жіноче, а й чоловіче); хто розуміє, що збої репродуктивної функції можуть бути представниками болю, який залишився без слів.

• Старт: 19 вересня 2025

• Формат: Онлайн, із доступом до записів

• Обсяг: 32 академічні години теорії та 16 академічних годин практичної роботи з клінічними випадками

• Розклад:

  • П’ятниця 14:00–17:00 (теорія)

  • Вівторок 20:00–21:20 (практика)

• Завершення: До 11 листопада 2025

Дорогі колеги, Безпліддя — не просто діагноз. Це точка, в якій сходяться травма, амбівалентність, агресія, надія, нарцисична рана та тіло, що мовчить. Це сфера, де репродуктивна функція перестає бути біологічною і стає простором символічного та несвідомого.

Ми запрошуємо вас на курс, зібраний на стику клінічного досвіду, психоаналітичного мислення та тілесної чутливості. Він народився з десятків історій жінок, які «не можуть», «не хочуть» або «надто хочуть». З ситуацій, де тіло не підкоряється, а психіка чинить опір — часто тонко, мовчки, парадоксально. З терапевтичних процесів, де емпатія — це не спосіб заспокоїти чи вмовити, а здатність відчувати разом і контейнувати невизначеність.

Що буде у програмі:

• Матка як місце психічної репрезентації: сцена, контейнер, об'єкт, симптом.

• Психіка жінки до, під час та після діагнозу «безпліддя».

• Психогенне безпліддя: діагностика, динаміка, захист, вторинні вигоди.

• Репродуктивні технології (ЕКЗ, донорство, сурогатне материнство) як трансформація партнерських та тілесних зв'язків.

• Перинатальні та пренатальні втрати як втрати без трауру.

• Чоловіча позиція: витіснена, амбівалентна, постфактум батьківська.

• Особливості терапії: вигорання, ритуалізація, наратив майбутнього.

• Розбори випадків: не лише «вийшло», а й «не змогла», «передумала», «відмовилася».

Для кого цей курс:

Для психологів будь-яких напрямів, психотерапевтів, психоаналітиків, сексологів, фахівців із репродуктивної та тілесної психотерапії. Для тих, хто вже працює з жінками у цій царині — і для тих, хто відчуває, що назріла потреба починати.

Це курс не про те, як допомогти зачати. Це курс про те, як чути фантазії, страхи та амбівалентності, що звучать між уколами, аналізами та очікуванням. Про те, як говорити — і як мовчати — поруч.

---

Програма курсу

1 модуль | 

ОСНОВА: КАРТА ПСИХІКИ ТА ТІЛА

• Репродуктивна система як частина тілесного Я: Еволюція репродуктивної функції у житті жінки: від менархе до менопаузи. Репрезентація у психіці: нарцисичне Я та тіло, жіноча ідентичність, символіка матки.

• Репродуктивна система у психічному апараті: Матка як місце утримання (контейнер, об'єкт, символ). Психоаналіз тіла: Фройд, Крістева, Шпіц, Анзьє — тіло як екран, сцена, шкіра.

2 модуль | 

БЕЗПЛІДДЯ: ПСИХІЧНА РЕАЛЬНІСТЬ І ДІАГНОЗ

• Безпліддя як травма: Удар по нарцисизму. Втрата майбутнього образу себе (образ матері, батька). Несвідома втрата — без ритуалу, без горя.

• Психічна динаміка після діагнозу: Шок → протест → торг → депресія → адаптація (за аналогією з Кюблер-Росс). Варіанти захистів: заперечення, витіснення, раціоналізація, заміщення.

3 модуль | 

КЛІНІКА ПСИХОГЕННОГО БЕЗПЛІДДЯ

• Класифікація: За типом конфлікту (едипальне, покаральне тощо). За типом захисту (фобічний, істеричний, обсесивний). Стосовно партнера, власного тіла, батьківських фігур.

• Вторинна вигода: Дитина як рішення: самотності, страхів, самооцінки, визнання.

4 модуль | 

СУЧАСНІ РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

• ЕКЗ та його психологічна ціна: Об'єктивація тіла. Подружні стосунки у лікуванні: від пари до проєкту. Жінка — у самотності, чоловік — у безсиллі.

• Донорство та сурогатне материнство: Проблеми ідентичності: чия клітина, чиє тіло, чия дитина. Страх чужого: «дитина — не зовсім моя».

5 модуль | 

ВТРАТИ: ПРЕНАТАЛЬНІ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ

• Виміщене горе, заморожені почуття. «Вагітність після втрати» як повторення та страх.

• Тілесна пам'ять втрати (включаючи мікрохимеризм): «внутрішня дитина», якої вже немає, але вона ніби всередині; жіноче тіло як свідок і охоронець слідів — не лише біологічних, а й символічних; підтримання втрати на рівні тіла як перешкода трауру та переходу.

6 модуль | 

ОСОБЛИВОСТІ ТЕРАПІЇ

• Пацієнти на різних етапах: До лікування (амбівалентність, надія, фантазії). Під час лікування (мобілізація, страх, ритуалізація). Після кількох спроб (емоційне вигорання, депресія, відмова від жіночої ідентичності).

• Терапія як «третій простір»: Прийняття агресії, розчарування, болю. Встановлення контакту з тілом, жіночністю. Побудова наративу втрати, сенсу та майбутнього.

7 модуль | 

ЧОЛОВІК В ІСТОРІЇ БЕЗПЛІДДЯ

• Чоловіча депривація, витіснення, провина.

• Проблеми сексуальності та самооцінки.

• Батьківство як відкладений процес.

8 модуль | 

КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ

• Не лише успіхи, а й зупинки, розвороти, відмова від шляху.

• Паралельні трансформації жінки та чоловіка.

---

Практикум: Клінічні випадки — за межами результату

Цей практикум присвячений розбору реальних клінічних випадків із терапевтичної практики, пов'язаних із репродуктивними втратами, невдачами ЕКЗ, зупинками лікування та переглядом материнського/батьківського шляху.

Тут не буде лише історій про «щасливий кінець». Ми заглибимося в ті випадки, де все пішло «не так» — і саме тому стало значущим. У центрі уваги — психічна трансформація, що відбувається з жінкою, чоловіком та/або парою на всьому маршруті від бажання до реальності.

Цілі практикуму:

1. Показати терапевтам різноманітність сценаріїв завершення: від материнства — до суб'єктності, від виношування — до символічного відпускання.

2. Підсвітити неочевидні розв'язки, у яких відмова від лікування чи материнства — не поразка, а акт возз'єднання з собою.

3. Проаналізувати вплив зупинки на обох партнерів: як чоловік і жінка переживають «невдачу» — по-різному: тілесно, культурно, несвідомо.

4. Відстежити повороти наративу: як бажання дитини трансформується в інші форми любові, турботи, реалізації.

Структура роботи:

• Презентація випадків: Від ЕКЗ до терапії; вагітність після викидня та страх втрати; чоловік як суб'єкт втрати та невидимого тиску; самотня жінка у рішенні «залишити все як є»; досвід донора, сурогатної матері.

• Психоаналітичний розбір: Які конфлікти виявилися? Які захисти були мобілізовані? Де проявився симптом як акт?

• Групова інтерпретація: Простір сумнівів, а не правильних відповідей. Місце для запитань, до яких не можна прийти «за інструкцією».

• Робота з переносом та контрпереносом: Що відбувається з терапевтом, коли пацієнт не йде «до кінця»? Як переживається власна ненадійність у процесі? Де межа між терапевтом-свідком та терапевтом-учасником?

«Іноді терапія — це не сходи вгору, а лава біля дороги. Де жінка сідає, щоб вдихнути і видихнути. І раптом розуміє — йти далі не обов'язково».